У 1967 році Крабовидна туманність здивувала астрономів тим ,що в ній було виявлено джерело радіовипромінювання з постійним періодом випромінювання імпульсів. Точність повторення була настільки висока, що спочатку англійські астрономи, що відкрили це випромінювання, вирішили, що мають справу з інопланетянами. Але вже до кінця 1968 року стало ясно, що відповідальним за таке випромінювання є залишок вибуху наднової – нейтронна зірка. Ці об’єкти стали називати пульсарами , вказуючи , що такі зірки проявляють себе як джерела пульсуючого випромінювання (радіо і видимого). За це відкриття була присуджена Нобелівська премія.